dasha_bondar95"Я люблю тебе! Я твій, а ти моя." Як хочем ми почути ці слова. Як хочем доторкнутися рукою його руки, Поглянуть в очі, посміхнутись, не піти. "Я люблю тебе! Ти мій, а я твоя." Буває, що
"Я люблю тебе! Я твій, а ти моя."
Як хочем ми почути ці слова.
Як хочем доторкнутися рукою його руки,
Поглянуть в очі, посміхнутись, не піти.
"Я люблю тебе! Ти мій, а я твоя."
Буває, що ніколи ці слова
Не вистачає духу нам сказати,
Не вистачає мужності почати.
Я б все віддала, аби він знав одне:
Як б'ється моє серце, як мене
Охоплює те почуття любові, що не знає
Кордонів, меж, що поглинає.
Я знаю, він найкращий в світі, тільки мій,
Єдиний, милий, любий, дорогий.
Він промінь сонця, він моє повітря,
Моє натхнення і моє сумління.
Я люблю його! Люблю і все!
Це найкраще, що колись я відчувала.
І, можливо, я скажу йому про те,
Що все життя на нього лиш чекала.
Alex-deAlex-de пишет:
Дуже гарний вірш!!! Я в захваті!!! От, якби ж мені любий такого написав 
___keepration_220x220.jpg "foto-1-(convert.io)")
Не можу їсти і дивитись
на ті відчининії шати,
і вдосталь днем насолодитись.
Не можу золото цінити,
Втрачають небеса блакить,
І сонце мені більш не світить -
Не можу все це я цінить.
Тебе немає. Хоч хвилину.
І я не я вже - не живий.
Без тебе зовсім я загину!
Але ти знай: я тільки твій!
Я твій, коли тобі погано,
Я твій, коли ти у жалю.
Твоїм я буду до остану.
Бо так вже сильно я люблю.
Нехай би світ укрився пилом,
По ньому нам іще ходить,
Наповнювати порожнини,
Зносити з неба цю блакить,
Що швидко згасла... Бо без тебе.
Без тебе я, хоч би й на мить!
То попрошу, мабуть, у неба
Навчитися колись любить,
Як люблять діти - ні для чого
І ні за що, а просто так.
Не забираючи чужого
І не рахуючи літа.
Куди тепер мені подітись?
Ще мить і знов безсилий я.
В коханні можна загубитись.
Я буду твій, а ти - моя....