У твоїх долонях горілиць,

Так, що небо всмоктується в очі,

Я вдихаю запах полуниць

З теплих вуст недоспаної ночі.

Безіменних тисяча зірок

Заблукали у моїх обіймах.

Ти від мене ближче, ніж за крок.

Я у тебе вкотре вже у приймах.

Шепотінням губ твоїх сповита

На самісіньке пірнаю дно,

Запахом і смаком твоїм вкрита

Проливаю це нічне вино.

Скапують гарячим воском з пальців

Винні краплі тих солодких мук.

Ми заснемо втомленими вранці

В оберемках наших теплих рук.