Олеся Атланова - текст, вокал;
Кахрамон Худоярбеков - музыка, аранжировка;,
Ростислав Галаган - аранжировка, бэк-вокал, сведение;
Петр Аленкин - звукорежиссер.
Видео клип - Олеся Атланова (Atlantika)

***

КАЛИНА

Дрожит калина на ветру, роняя гроздья-лакомства.
Я к ней сегодня поутру опять приду поплакаться.
В ладони ягод наберу, уже на привкус сладкие,
с калиной речи заведу, о том, с чем нету сладу мне.

А ветер злой с калины той срывает листья рыжие.
Мне без тебя, хороший мой, не спится и не дышится.
А у виска моя тоска искрится белым инеем,
горит калиновый закат на сердце твоим именем.

Цвела калина по весне застенчивой невестою.
Ты обещал, любимый, мне, что будем долго вместе мы.
И я всё лето босиком к любви заветной бегала,
и под калиновым кустом срывала гроздья спелые.

Всё холодней. Погожих дней у осени не выпросить.
Целует сердце всё больней нечаянная изморозь.
Поворожи и подскажи, моя подруга нежная,
как эту зиму пережить печально-белоснежную?

Как на постель, сметёт метель рубиновые ягоды.
Как горек вкус любви твоей, ах, если знать бы загодя.

***************************************************************
Олеся Атланова - текст, вокал;
Кахрамон Худоярбеков - музыка, аранжировка;,
Ростислав Галаган - аранжировка, бэк-вокал, сведение;
Петр Аленкин - звукорежиссер.

Видео клип - Олеся Атланова (Atlantika)
***************************************************************

КАЛИНА

(Поетичний переклад Фрида Полак)

Тремтить калина у саду, скидає стиглі ягоди.
До неї знову я прийду в ранковий час поплакати.
Розмови з нею заведу, солодких ягід спробую,
скажу, що розум не в ладу з серцевою хворобою.

А вітром злим з кущів між тим
червоні листя скинуті,
Без тебе я, любов моя,
не можу спати, дихати...
Душа болить, і кожну мить
вкриває скроні інеєм,
закат калиновий горить
твоїм, коханий, іменем.

Цвіла калина навесні красою-нареченою.
Ти обіцяв тоді мені, що разом нескінченно ми.
Закохана, все літо я потай до тебе бігала,
калиною заквітана та гронами доспілими.

А восени погожих днів
не випросиш — зима вже ось.
Хвилює серденько мені
неждана сива паморозь.
Заворожи та підкажи, –
я плачу під калиною, –
зимову мить як пережить
сумною сиротиною?

Снігів покров укриє знов,
змете пурпурні ягоди.
Як жалить кров гірка любов –
мені завчасно знати би!...


*************************************