Владимир Шинкарук (г. Киев) - автор-исполнитель, лауреат международных православных фестивалей.

Це трапиться колись, я знаю.
Заcвітиться росою ранок,
Запахне медом волошкове літо,
І грона гроз, мов грона винограду,
Повиснуть на вітрах у світлім небі.
Все буде так,
але мене не буде.
Піду у спокій, у бездонну тишу.
Дружина зойкне, як підбита птаха,
Впаде в нестямі на холодний ганок,
А на ворота сядуть чорні круки…
Заплачуть діти,
стануть наді мною,
Гарячими
солоними вустами
Лише на мить мою зігріють скроню.
А далі – все.
А далі – тиша й спокій.
Замовкнуть струни, обірветься пісня,
Залишиться
гітара
Назавжди сиротою.